Кругла хала і шофар: Навіщо євреї-хасиди восени їдуть в Умань

Умань - невеличке місто на Черкащині, у самому серці України, відоме своїм чудовим парком "Софіївка", ніколи не було обділене увагою туристів. Але кожного року у вересні-жовтні воно стає місцем масового паломництва хасидів. На святкування Рош Га-Шана (єврейського Нового року) до Умані з'їжджаються тисячі послідовників засновника брацлавського хасидизму раббі Нахмана зі всього світу. В цей час провінційне тихе містечко перетворюється на шумне та гамірне місце.

В цьому році початок святкування припало на 20 вересня і триватиме до вечора 22 вересня. Очікується прибуття до Умані понад 30 000 паломників-хасидів з усього світу.

Хасидизм (перекладається як "праведність") - це відгалуження іудаїзму, яке зародилося на території України у XVII столітті і дуже швидко охопило значну частину східної Європи. Засновником хасидизму вважають рабина Исраэля Бааль Шем Това (Бешта), який жив у містечку Меджибіж, на території теперішньої Хмельницької області. Він створив власне вчення, згідно з яким понад усе ставився "релігійний екстаз", а не вірші Талмуда. І це сподобалося простим, неграмотним людям.

Раббі Нахман народився в Меджибіші у 1772 році. Ще дитиною він присвятив себе релігії. З шестирічного віку ночами він часто ходив на могилу свого прадіда Бешта в Меджибожі і просив, щоб той "допоміг йому наблизитися до Всевишнього".

Своїх послідовників раббі Нахман вчив щирій і чистій молитві. "Слід молитися подібно до дитини, який просить батька:" Батьку, прости мене!" - говорив раббі Нахман. Він прагнув привчити хасидів "до розмови з Творцем на своїй звичайній мові - ідиш", а також "розмовляти з Богом, як з близьким другом, нічого не приховуючи: обговорювати з Ним все, що відбувається в житті, визнаватися в гріхах і помилках, розповідати про свої біди, тяготи і знегоди, просити Його про допомогу, сперечатися з Ним і вимагати від Нього". Раббі Нахман переконував своїх учнів, що в будь-якій життєвій ситуації "не слід позбавлятися надії" і "впадати у відчай не можна".

У Брацлаві, що став для нього місцем самої плідної діяльності, раббі Нахман пережив і найважчі втрати. У 1806 році помер від туберкульозу його дворічний син, а потім і другий син, на якого раббі Нахман покладав особливі надії, вбачаючи в ньому своє духовне продовження. Через рік від сухот померла дружина. Він сам також заразився туберкульозом і протягом трьох років боровся з хворобою. А у 1810 році згорів дотла його будинок, і раббі Нахман переїхав до Умані, знаючи, що йому судилося померти саме в цьому місті. Ще в 1802 році, по дорозі з Златополя в Брацлава, раббі Нахман провів кілька днів в Умані. Він побував на єврейському кладовищі, де були поховані жертви масової різанини, влаштованої в 1768 році гайдамаками. Тоді за різними оцінками істориків загинуло від семи до двадцяти тисяч євреїв. Побувавши на цьому кладовищі, раббі Нахман заповідав, щоб його поховали серед могил мучеників. "Душі померлих за віру вже чекають мене", - повторював він. На свято Рош Га-Шана у 1810 році до раббі Нахману в Умань зібралося кількасот хасидів. Він помер 16 жовтня 1810 року у віці 38 років і був похований вна старому єврейському кладовищі Умані.

Хасиди продовжували щорічно в свято Рош Га-Шана збиратися на могилі раббі Нахмана, і з кожним роком ці збори ставали все багатолюднішими. Після 1917 року Радянський Союз закрив кордони, і паломництво припинилося.

У 1941 році нацисти, захопивши Умань, зруйнували кладовище, а після війни радянська влада віддала весь район під забудову. Однак, релігійним євреям, що залишилися в місті, вдалося визначити місце, де знаходилася могила раббі Нахмана. За розповідями, один з них, купивши цю ділянку, побудував на ній свій будинок так, що могила виявилася захованою за огорожею його двору. У 1988 році, з падінням "залізної завіси", паломництво хасидів до цієї могили відновилося.

За іудейською традицією, на Рош Га-Шана (Голова року) Бог судить весь світ і визначає долю кожної людини. В ці дні вирішується, хто буде жити, а хто повинен померти цього року. Тому молитви повинні вплинути на рішення творця.

У перший вечір свята прийнято вітати один одного побажанням бути вписаним в Книгу Життя. Під час святкової трапези вмочають хліб (зазвичай круглу халу), над яким було вимовлено благословення, в мед, щоб наступний рік був солодким. Також під час свята їдять яблука з медом.

Після полудня (в перший день Рош Га-Шана або в другий, якщо перший день припадає на шаббат) євреї збираються біля будь-якої водойми і чвимовляють біблійні тексти, покаянні гімни і молитви.

Також характерною рисою святкування Рош Га-Шана є сурмління в шофар - єврейський ритуальний музичний інструмент, зроблений з рогу тварини. Ця дія символізує виклик на суд або заклик до покаяння.

Звичайно, що приїзд понад 30 тис. паломників у невелике 85-тисячне містечко стає надзвичайною подією. Та і взаємовідносини хасидів з місцевими мешканцями важко назвати дружніми та добросусідськими. Гості міста стають все більш агресивними по відношенню до містян. У 2016 році були зафіксовані випадки, коли хасиди з балкону помешкання, яке вони винаймали розстрілювали перехожих, а потім вчинили бійку з поліцією та напали на журналістів.

Відео з каналу YouTube "Надсвичайні новини.ICTV"

Також паломники не проти "відтягнутися" під час свята, зафіксовані випадки вживання ними наркотиків. Комунальні служби з жахом чекають на Рош Га-Шан, бо після святкування залишаються гори сміття та забита каналізаційна система (традиції забороняють хасидам прибирати після себе).

Але в той же час, паломники - це можливість гарно заробити. В 2016 році, за повідомленнями фіскальної служби Черкащини, бюджет Умані збагатився на сім мільйонів гривень. Це лише податки з коштів, отриманих підприємцями та жителями міста за оренду житла, перевезення багажу та торгівлю. Також уманський бюджет поповнює туристичний збір. Звичайно мають зиск і прості уманчани, які масово здають свої помешкання паломникам. Так, на здачі в оренду квартири в районі паломництва можна заробити від 200 до 400 доларів за добу.

Цього року, станом на ранок 19 вересня, в Умань вже прибули понад 21 600 паломників-хасидів із 12 країн світу. Свято починається...