Округ №196: Як член партії Януковича зберіг за собою округ на Черкащині

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №196.

Центр – місто Корсунь-Шевченківський

Опис меж: Городищенський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Шполянський райони, частина Канівського, частина Лисянського, частина Тальнівського районів

Орієнтовна кількість виборців – 148 527

Кількість виборчих дільниць - 219

Місцезнаходження ОВК – м. Корсунь-Шевченківський, вул. О. Захаренка, 2

Найбільшими містами округу є Корсунь-Шевченківський, Городище, Шпола і Тальне. У 20-тисячному Корсуні працюють кілька заводів з виробництва будматеріалів, верстатобудівний, маслоробний, плодоконсервний. Є виноробний комбінат та швейна фабрика, а також є підприємства залізничного транспорту. У Шполі населення зайняте переважно на підприємствах харчової промисловості: молокозаводі, хлібозаводі та заводі продтоварів. Працюють швейна та меблева фабрики. В Городищі і Тальному з промисловістю складніше – населення переважно зайняте у сільському господарстві та переробці.

Довідка: За даними ЦВК округ, який на сьогодні має номер 197, під час різних виборів Верховної Ради змінював і нумерацію, і межі. У 1998 та 2002 роках центр округу знаходився у Городищі і до його складу входили Городищенський, Звинигородський, Корсунь-Шевченківський, Лисянський та Шполянський райони. На виборах середини "двотисячних", округ проходив під №201, мав центр у Корсуні-Шевченківському і включав Канівський та Корсунь-Шевченківський райони. Нинішні обриси округ №196 отримав вже напередодні виборів-2012.

А от під час проведення президентських виборів межі округу були весь час стабільними: його центр знаходився у Городищі, а до складу входили Городищенський, Корсунь-Шеввченківський, Лисянський та Шполянський райони (на виборах 1999-го округ мав №199, а на виборах 2004-го, 2010-го та 2014-го - №199).

Президентські вибори

Традиційним для Черкащини у 1999 році було підтримувати не Кучму, а Симоненка – головний комуніст в той рік показав результат майже вдвічі більший від результату діючого президента. Округ з центром у Корсуні-Шевченківському проголосував передбачувано: Симоненко – 56%, Кучма – 36%.

В подальшому округ навколо Корсуня на президентських виборах голосував типово для центральної України. У 2004-му – за Ющенка. У 2010-му – за Тимошенко. І у 2014-му на позачергових виборах – майже половину голосів віддав Порошенку.

Президентські вибори (межі нинішнього округу №197 )
1999 рік. II тур	Петро Симоненко – 56,85%	Леонід Кучма – 36,37%
2004 рік. III тур	Віктор Ющенко- 85,20%	Віктор Янукович – 12,17%
2010 рік. II тур	Юлія Тимошенко – 67,66%	Віктор Янукович – 28,08%
2014 рік	Петро Порошенко – 49,05%	Юлія Тимошенко – 15,70%

Під час голосування за партії Черкащина загалом і Корсунь-Шевченківський округ зокрема довго залишалися під впливом "червоних". Соціалісти, комуністи та інші партії лівого спрямування у "дев'яності" та на початку "двотисячних" отримували тут як мінімум половину голосів. Особливо впевнено почувалася тут Соціалістична партія Мороза та Селянська партія майбутного голови Верховної Ради Олександра Ткаченка. Він був "корифеєм" цього округу, обравшись тут по мажоритарці у 1998-му.

В "двотисячних" у фаворі на Черкащині була Юлія Тимошенко – її партія набирала тут у 2006, 2007 та 2012 роках – від 35 до 50%% голосів, залишаючи далеко позаду інші політсили. Але за результатами позачергових виборів 2014-го успіх "Батьківщини" не дотягнув і до 8%.

Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №196)
1998 рік	Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 32.17% Комуністична партія України - 15.32% Народний Рух України - 6.63% Партія Зелених України - 5.38% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 4.89% Прогресивна соціалістична партія України - 4.53% Народно-демократична партія - 4.45%
2002 рік	Виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 32.72% Соціалістична партія України - 19.31% Комуністична партія України - 12.65% Виборчий блок політичних партій "Виборчий блок Юлії Тимошенко" - 9.39% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 4.38% Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" - 3.48%
2006 рік	"Блок Юлії Тимошенко" - 36.19% Блок "НАША УКРАЇНА" - 15.93% Соціалістична партія України - 15.09% Партія регіонів - 9.58% Комуністична партія України - 3.98%
2007 рік	"Блок Юлії Тимошенко" - 46.79% Блок "НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА" - 17.58% Партія регіонів - 13.29% "Блок Литвина" - 8.10% Комуністична партія України - 4.19% Соціалістична партія України - 3.19%
2012 рік	Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 40.10% Партія регіонів - 20.74% Політична партія "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" - 15.41% Комуністична партія України - 9.13% політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 6.68%
2014 рік	Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" - 29.56% ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" - 20.94% Радикальна Партія Олега Ляшка - 11.38% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 7.90% Політична партія "Об'єднання "САМОПОМІЧ" - 6.91% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 4.82% ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ВСЕУКРАЇНСЬКЕ АГРАРНЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ЗАСТУП" - 4.66% Політична партія "Громадянська позиція (Анатолій Гриценко)" - 4.60%

196-й мажоритарний округ відомий, передусім, Олександром Ткаченком – лідером Селянської партії України, який, ставши у 1998 році Головою Верховної Ради, називав себе "не першою особою держави, але й не другою". На межі Незалежності Ткаченко був міністром сільського господарства, а у 1991 році балотувався у Президенти (щоправда згодом зняв кандидатуру на користь Кравчука). Здійснював спроби стати президентом і у 1999 році, але згодом зняв кандидатуру на користь Петра Симоненка.

У 1998 році Олександр Ткаченко переміг на виборах Верховної Ради у мажоритарному окрузі, до якого входила значна частина теперішнього 196-го округу.

На виборах 2002 року Ткаченко віддав перевагу списку КПУ, а в окрузі переміг член Аграрної партії України, заступник губернатора Черкащини і висуванець від блоку "ЗаЄду" Сергій Терещук.

Після перерви у мажоритарних виборах, коли український парламент обирали лише за партійними списками, у 2012 році на округ зайшов аграрний "барон", який мав підтримку Партії регіонів, Геннадій Бобов.

Свою кар'єру у бізнесі Бобов почав будувати у кооперативному русі. На нинішній час його бізнес-інтереси стосуються аграрного сектору – зокрема цукрової галузі. Під час президентства Віктора Ющенка, опосередкованою підтримкою якого також користувався майбутній нардеп, цілком серйозно розглядалася його кандидатура на посаду губернатора Черкащини. Але рішення спотикнулося через відсутність у Геннадія Борисовича диплому . Варто зазначити, що у нинішній біографії нардепа вже є відомості про отримання ним вищу освіту. Тим не менш, чи то в якості компенсації за таку невдачу, чи то з інших причин, але з рук Ющенка бізнесмен отримав зірку Героя України.

Отже, у 2012 році Геннадій Бобов переміг з результатом у майже 43% голосів висуванця "Батьківщини" Олександра Сінгаєвського, який на той момент був головою спостережної ради АТ "Банк Велес", а нині є заступником директора "Черкаситрансгазу".

Напередодні позачергових виборів 2014 року Бобов відзначився своїм голосуванням за диктаторські закони. Але згодом "покаявся", заявивши про вихід з Партії регіонів. На позачергових виборах Бобов знову переміг, хоча й не з таким вже переконливим результатом –близько 30%. У той рік конкуренція на окрузі була суттєвою: окрім Сінгаєвського стати депутатом також захотів і член НКРЄ, який до того працював головою правління ВАТ "Черкасиобленерго" Юрій Власенко. Також Власенка називають креатурою олігарха Юрія Косюка. Власенку вдалося відсунути Сінгаєвського на третє місце у електоральному рейтингу, але не вдалося дотягнутись до Бобова, від якого енергетик Власенко відстав на 5%.

На виборах 2019 року треба очікувати такої ж потужної конкуренції між кандидатами. Життя Бобову має ускладнити той факт, що нині на Черкащині значно виріс рейтинг Тимошенко, чим може скористатися його давній конкурент Сінгаєвський.

Парламентські вибори (межі нинішнього округу №196)
1998 рік	Олександр Ткаченко – 31, 05%	Андрій Салжаніцин – 24,41%
2002 рік	Сергій Терещук – 20,73%	Наталія Огородник – 16,98%
2012 рік	Геннадій Бобов – 42,73%	Олександр Сінгаєвський – 31,59%
2014 рік	Геннадій Бобов – 30,04%	Юрій Власенко – 25,12%