Округ №199: Як на хвилі чвар у "Батьківщині" в парламент проскочив "коняр Януковича"

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №199.

Центр: місто Жашків

Опис меж: місто Ватутине, Жашківський, Звенигородський, Маньківський райони, частина Лисянського та частина Тальнівського районів.

Місцезнаходження ОВК – районний будинок культури, м. Жашків, вул. Леніна, 49

Кількість виборчих дільниць – 187

Орієнтовна кількість виборців – 141 564

Класичний сільський округ з дуже схожими районами і однаково налаштованими мешканцями. Міста, які є центрами районів, налічують кожне орієнтовно по 15 тисяч мешканців. Потужних підприємств тут немає. Населення навчається і працює у великих містах – переважно у Києві і Черкасах.

Довідка: Нинішній округ №199 свої сьогоднішні обриси набув у 2012 році. До того часу і центр округу, і йього склад відрізнялися. На виборах 1998-го та 2002 років округ мав №198 з центром у м. Тальне. До округу, окрім Жашківського, входили Тальнівський, Звенигородський, Катеринопільський та Маньківський райони.

На парламентських виборах 2006 та 2007 років округ (на той момент №204) дещо "схуд": у нього було включено Жашківський, Маньківський та Тальнівський райони. Нинішніх обрисів округ набув вже у 2012 році, коли його центр перемістився з Тального до Жашкова.

Під час президентських виборів 1999 року округ мав номер 200 і включав в себе Жашківський, Звенигородський, Катеринопільський, Маньківський та Тальнівський райони. Всі інші президентські виборчі кампанії округ "зустрічав" під №202 у тих самих межах і з центром у тому самому Тальному.

У 1998 році депутатом від округу став Михайло Онуфрійчук, який буквально на пару відсотків переграв відомого політика та банкіра Вадима Гетьмана. Зауважимо, що Гетьмана називали "батьком" української гривні і "політичним батьком" Віктора Ющенка. Він загинув від кулі вбивці в тому ж році, що і програв вибори Онуфрійчуку.

Онуфрійчук за радянських часів робив кар'єру у політвідділі МВС, а після здобуття Україною незалежності був міністром у справах преси та інформації.

У 2002 році Онуфрійчук програв вибори Ігорю Челомбітько – на той час гендиректору ТОВ "Салюс". Протягом своєї каденції Челомбітько встиг побути членом багатьох фракцій і груп: "Єдина Україна", "Європейський вибір", Регіони України", "Реформи і порядок". Саме з цією силою Челомбітько вирушив на вибори 2006 року, але депутатом не став.

Починаючи з початку "двотисячних" більше 10 років провідною політичною силою у цьому окрузі була "Батьківщина". Кілька виборів підряд за партію Тимошенко тут голосували більше 40% виборців. І, здавалося б, у конкурентів БЮТу не має жодних шансів перемогти на відновленій з 2012 року мажоритарці.

Але перебування лідерки партії у Качанівській колонії і висихання фінансового джерела, що живило партійну активність, призвели до внутрішніх чвар у черкаській "Батьківщині". Зокрема зіткнулися інтереси двох достойників: Анатолія Бондаренка та Миколи Булатецького. Обидва діяча марили мерством у Черкасах. І конкурували один з одним не лише за симпатії виборців, а й за прихильність керівництва партії у Києві. Щоправда, спочатку це була не публічна боротьба. Втім, за першої-ліпшої можливості діячі намагалися дати своєму візаві непомітного копняка. Навколо Бондаренка, який висувався до Верховної Ради у 199-му окрузі, згодом утворився нездоровий ореол підозр у співпраці з регіоналами в цілому та Фірташем зокрема. І здавалося б, гарантоване проходження лідера черкаського осередку "Батьківщини" у парламент, так і не відбулося – доки Бондаренко чубився з Булатецьким у Черкасах, на його окрузі, у Жашкові, "підріс" серйозний конкурент.

Лідер громадської ініціативи "Люди мають жити краще!" і керівник Жашківського кінно-спортивного комплексу Валентин Ничипоренко, за даними місцевих ЗМІ, зробив перші кроки, щоб стати "впізнаваним" кандидатом в нардепи, ще в січні 2012 року. Спочатку він загітував місцевих чиновників, а згодом розпочав "окучування" і виборців. Ось як описують ті "окучування" черкаські журналісти: "Низка автобусів везе сільського виборця в Жашків кожних вихідних. Там проводять екскурсію по кінному заводу, розігрують призи в лотерею, а потім щедро частують і поять горілкою… Сільські ради також "розпливлися в посмішці" Ничипоренкові. Чому? Тому що на кожну сільську громаду округу було виділено в середньому по 20 тис грн".

У підсумку "батьківщинець" Бондаренко програв коняру з Партії регіонів Ничипоренку близько 2%. І останній з успіхом поїхав у Раду. А Бондаренко змушений був чекати 2015 року і тоді, нарешті, вибороти таке жадане мерське крісло у Черкасах. "Розкольнику" ж Булатецькому не судилося стати ані мером, ані депутатом: спочатку вибори у його 194-му окрузі було визнано недійсними, хоч у нього і була більшість, а згодом на перевиборах він взагалі програв фіґляру Поплавському.

У 2014 році, по завершенні Революції гідності, очікуване "очищення" на Черкащині виявилося доволі своєрідним – на позачергових виборах Ничипоренко не лише не програв комусь з нацдемів, а й навпаки – майже подвоїв свій результат. Всю каденцію він провів у затишних лавах "Відродження" Віталія Хомутинніка. І, непевне, має всі шанси успішно переобратись і у 2019-му.

Парламентські вибори (межі нинішнього округу №199)
1998 рік	Михайло Онуфрійчук – 25,72%	Вадим Гетьман – 21,85%
2002 рік	Ігор Челомбітько – 19,61%	Михайло Онуфрійчук – 16,37%
2012 рік	Валентин Ничипоренко – 28,74%	Анатолій Бондаренко – 26,02%
2014 рік	Валентин Ничипоренко - 44,30%	Василь Фурман – 25,50%

Стриманість і "центричність", які характерні центральним сільсько-господарським регіонам України, в повній мірі проявились і у 199-му окрузі. Тут доволі повільно переходили від захопленості червоною ідеологією до підтримки демократичних партій. Приголомшливий результат Соцпартії на виборах у 1998 році (більше 40%) згодом "схуд" до 30% підтримки. Потім – до 15%. І нарешті у 2012 партія Мороза виявилася нездатною перетнути 3-відсотковий бар'єр.

У "двотисячних" у фаворі тут була партія Юлії Тимошенко, яка забирала на виборах 2006 та 2007 років половину всіх голосів. Рештками задовольнялися "Наша Україна", соціалісти, литвинівці та регіонали.

Нове десятиліття також відкривала "Батьківщина2, яка у 2012 році здобула тут 42% прихильності. Але Революція гідності внесла свої корективи і на перші позиції вийшов "Народний фронт" і БПП.

Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №199)
1998 рік	Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 41.23% Комуністична партія України - 14.99% Народний Рух України - 5.94% Народно-демократична партія - 3.79% Партія Зелених України - 3.56% Прогресивна соціалістична партія України - 3.26%
2002 рік	Соціалістична партія України - 29.25% Виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 24.49% Виборчий блок політичних партій "Виборчий блок Юлії Тимошенко" - 12.13% Комуністична партія України - 10.62% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 3.65%
2006 рік	"Блок Юлії Тимошенко" - 44.01% Соціалістична партія України - 15.55% Блок "НАША УКРАЇНА" - 9.60% Партія регіонів - 6.94% "Народний блок Литвина" - 5.15% Комуністична партія України - 4.24%
2007 рік	"Блок Юлії Тимошенко" - 54.32% Блок "НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА" - 14.17% Партія регіонів - 10.78% "Блок Литвина" - 7.00% Комуністична партія України - 3.96% Соціалістична партія України - 3.45%
2012 рік	Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 42.74% Політична партія "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" - 18.21% Партія регіонів - 12.79% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 8.99 % Комуністична партія України - 8.71%
2014 рік	Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" - 32.17% ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" - 20.47% Радикальна Партія Олега Ляшка - 10.82% Політична партія "Об'єднання "САМОПОМІЧ" - 8.34% політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 6.80% політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 5.41% Політична партія "Громадянська позиція (Анатолій Гриценко)" - 4.11%

Традиційно для так званих сільських округів, на Жашківському окрузі довгий час користувались підтримкою "червоні". Свідченням цього є результат лідера КПУ Петра Симоненка, який у другому турі виборів-99 здобув тут переконливу перемогу над Леонідом Кучмою – хоча той і став врешті президентом (56,56% проти 37%).

Наступні волевиявлення місцевих мешканців були відображенням загальних настроїв у центральній Україні: переконливо перемагав кандидат від національно- демократичних сил, але певний прошарок давав голоси і "синім". Так, у третьому турі виборів 2004 Янукович взяв 12%. А вже у 2010-му зміг наростити свій результат до 25%.

На позачергових післяреволюційних виборах у 2014 році Петро Порошенко в Жашкові та сусідніх районах не дотягнув до свого загальнонаціонального показника і не перетнув позначку у 50%.

Президентські вибори (межі нинішнього округу №120 )
1999 рік. II тур	Петро Симоненко - 56,56%	Леонід Кучма - 37%
2004 рік. III тур	Віктор Ющенко- 85,27%	Віктор Янукович – 12,06%
2010 рік. II тур	Юлія Тимошенко – 69,86%	Віктор Янукович- 25,53%
2014 рік	Петро Порошенко – 49,60%	Юлія Тимошенко - 16,60%